-
1 wet
1. n1) вологість, вогкість, сирість2) дощова погодаcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) розм. спиртні напої; випивка4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) розм. нікчемна людина, нікчема2. adj1) мокрий, вологий; сирийwet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)
wet pack — мед. вологе обгортання
«W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)
wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ
he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця
to get wet — промокнути, змокнути
wringing wet — мокрий, хоч викрути
2) дощовий, дошовитий; сирий3) рідкий4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої
6) розм. п'яний, напідпитку7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом8) розм. дурний, безглуздий9) юр. мокрий (про процес)10) мед. мокнучийwet blanket — розм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення
wet cup — мед. кровососна банка
wet nurse — годівниця, мамка
wet smack — амер., розм. нудний тип, зануда
wet sock — амер., розм. в'яле рукостискання
wet wash — прання; невисушена білизна
wet behind the ears — розм. молоко на губах не обсохло
to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили
2. v (past і p.p. wet, wetted)1) мочити; змочувати; зволожуватиto wet with water — змочити (облити) водою
2) розм. сприскувати, примочувати, обмиватиto wet one's whistle — промочити (прополоскати) горло, випити
wet out — розмочувати; промивати
* * *I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
2 in
1. n1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа3) вплив, влада4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)ins and outs — входи і виходи; деталі, подробиці; завсідники
2. adj1) внутрішній, розташований всередині2) спрямований всередину3) розм. що перебуває при владі4) розм. призначений для вузького кола5) розм. модний, популярний6) спорт. що подає (м'яч)3. adv1) всерединіis anybody in? — чи є там хто-небудь?, чи є хтось вдома?
2) вдома; у себе (на роботі тощо)he is not in today — його немає сьогодні (вдома, на роботі тощо)
3) всередину, туди4) з внутрішнього бокуa coat with the furside in — шуба на хутрі, дублянка
to be in — прибувати (про пошту тощо); наставати (про весну тощо); бути у в'язниці; бути при владі; горіти
◊ to have it in for smb. — мати зуб на когось
◊ in with you! — заходьте!, приходьте!
◊ in with it! — неси сюди!
◊ in and out — то всередину, то надвір; з ваганнями
◊ now in now out — то туди, то сюди
◊ to be in with smb. — бути в добрих стосунках з кимось
◊ to be in for it — бути у скрутному становищі
◊ to be in for a competition — брати участь у конкурсі
4. v1) збирати, складати (сіно)in the hay before it rains — складіть сіно, поки немає дощу
2) оточувати, обгороджувати5. prep1) у просторовому значенні у, в, на2) у часовому значенні у, в, за, через, протягомin the past — у минулому
in good time — завчасно, заздалегідь
3) період, проміжок часу через, за, протягом4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, наin smb.'s place — на чиємусь місці
in cash — при грошах, з грішми
5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, вto be engaged in trade — працювати в торгівлі, займатися торгівлею
6) зовнішній вигляд, одяг тощо7) ознака, властивість, сфера прояву у, на8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з10) мова, якою розмовляють, пишуть11) причина, мета від, у, на◊ in case — якщо; у разі
◊ in detail — докладно
◊ in fact — насправді
◊ in fashion — у моді
◊ in front — попереду, перед
◊ in haste — похапцем, поспішно
◊ in my opinion — на мою думку
◊ in order — для того, щоб
◊ in pairs — парами
◊ in rows — рядами
◊ in so far as — оскільки
◊ in spite of — незважаючи на
◊ in that — оскільки; тому що
◊ in turn — по черзі
◊ in use — у вжитку
◊ in a whisper — пошепки
◊ in accordance with — згідно з
◊ in any case — в усякому разі
◊ the book in question — книжка, про яку йдеться
◊ to take part in smth. — брати участь у чомусь
◊ what is the new style in hats? — які капелюхи тепер модні?
◊ what shall I go in? — що мені надіти?, в чому мені піти?
◊ I did not know he had it in him — я не знав, що він здатний на це
◊ to get in front of oneself — амер., розм. діяти швидко й енергійно; перевершити самого себе
* * *I [in] prep1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівникамиin time — негайно; вчасно; завчасно
3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при4) указує на обставини, умови в, у, при, за5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у7) указує на причину або ціль в, у, від, наin answer, in reply y — відповідь
8) указує на спосіб дії, стиль в, уin accordance with — відповідно до, згідно
9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по11) указує на участь у чому-небудь в, уaccomplices in a crime — співучасники злочину; включення в, у
12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з15) указує на ступінь або обсяг в, у17) у сполученняхin front of — перед, спереду; біля
in general — в цілому; взагалі
in itself — сам по собі; як такий
in the end — в остаточному підсумку; зрештою; нарешті
II [in] nin return y — відповідь; в обмін, замість; у свою чергу, зі свого боку; у порядку компенсації
1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)III [in] a1) розташований усередині, внутрішній2) спрямований, звернений усередину3) який знаходиться при владі; правлячий4) призначений для вузького кола, для посвячених5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове6) cпopт. який подаєIV [in] adv1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, тудиcome in! — увійдіть!; з внутрішньої сторони
2) aмep. вказує на тривалість процесуto be in — прибувати бути прибраним наставати ( про сезон) бути в моді бути у в'язниці бути при владі горіти, палати cпopт. подавати м'яч (крикет, бейсбол)
V [in] v; діал.in and out — зовні е усередині; то всередину, то назовні; то туди, то сюди
1) збирати, забирати2) оточувати, огороджувати -
3 keep
1. n розм.1) прокорм; годування; утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес5) іст. фортеця6) ув'язнення7) охорона, варта8) тех. контрбуксаfor keeps — назавжди; остаточно
you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам
2. v (past і p.p. kept)1) тримати, мати, зберігати2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати, володіти5) мати для послуг (покоївку тощо)6) утримувати, мати на утриманні; забезпечуватиto keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків
to keep a mistress — утримувати (мати) коханку
7) мати в продажу (асортименті)we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок
8) затримувати, не відпускати9) охороняти, захищати, утримувати10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися11) не старіти, зберігати новизну12) залишатися (в якомусь місці)to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому
13) рухатися (в якомусь напрямі)15) відзначати, святкувати16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)19) відвідувати (церкву, лекції тощо)20) функціонуватиschools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють
21) примушувати когось продовжувати робити щось22) утримуватися (від чогось — from smth.)24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щосьkeep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!
keep down — продовжувати сидіти (лежати, не вставати)
keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!
keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!
keep off — триматися на відстані, не наближатися
keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!
keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!
keep on! — продовжуйте!, далі!
to keep on at smb. about smth. — приставати до когось з чимсь
keep out — триматися поза (чимсь); не заходити
keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати
keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися
to keep company with smb. — розм. гуляти з кимсь
to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися
to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати
to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)
to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти
to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги
to keep on ice — амер. відкладати в довгий ящик
to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму
keep at it! — не здавайся!, тримайся!
to keep silent — не шуміти, не рухатися
to keep well — почувати себе добре, не хворіти
to keep smb. awake — не давати комусь спати
to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)
to keep smb. going — підтримувати когось матеріально
* * *I [kiːp] n1) прокорм, харчування, утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl гра на інтерес5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця6) тex. контрбукса7) pl; гipн. кулаки для посадки клітіII [kiːp] vfor keeps — назавжди; остаточно
( kept)1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником6) мати в продажу, в асортименті7) затримувати, не відпускати8) охороняти, захищати9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застаріватиIIIkeep her so! — мop. так тримати!
4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь станіkeepsilence! — не шуміти, замовкніть!
-
4 right
1. n1) правильність; правота; справедливістьto do smb. right — поводитися з кимсь справедливо
2) право, привілейState right — амер. автономія окремих штатів США
right of action — юр. право на позов
right of asylum, rights of sanctuary, sanctuary rights — право притулку
right of Chapel — право вільного виконання релігійного культу в окремому приміщенні посольства (місії)
right of common — право на спільне користування (чимсь); спільне право (на щось)
right of visit (of visitation) — мор. право огляду суден
right of war — юр. право вдаватися до війни
right to serve — спорт. право подачі м'яча
by right — по праву, справедливо
3) pl дійсні факти, справжній стан речей4) pl порядокto set (to bring, to put) to rights — а) навести порядок, дати лад; б) відновити сили, вилікувати
5) правий бік, права сторона6) військ. правий фланг7) (the R.) права партія; праві консерватори8) права рука; удар правою рукою (бокс)9) права рукавичка; правий черевик тощо2. adj1) правий; справедливийto be right — мати рацію, бути правим
2) правильнийcan you tell me the right time? — скажіть мені, будь ласка, точно, котра зараз година
3) належний, підхожий; доречнийnot the right Mr. Brown — (це) не той містер Браун
4) здоровий, у доброму стані; справнийhe is all right — а) у нього все гаразд; б) він почуває себе добре
5) найзручніший, найкращий6) прямий (про лінію тощо)7) лицьовий; правий (про бік тканини)8) чесний, праведний9) законнийMiss R. — суджена, майбутня дружина
Mr. R. — суджений, майбутній чоловік
that's right — правильно, цілком справедливо
right as rain — цілком здоровий, у доброму стані
3. adv1) справедливо2) правильноto guess right — догадатися, відгадати
3) належним чином; як слід4) точно, якраз5) прямо6) направо, праворуч7) цілком, повністю8) дужеthe R. Honourable — вельмишановний
the R. Reverend — його високопреподобіє
right away (амер. right off) — негайно
right here — а) якраз тут; б) у цю хвилину
right off the bat — амер. з місця в кар'єр
come right in — амер. заходьте
about right — належним чином, правильно
4. v1) відновлювати справедливість2) захищати права3) виправляти (помилку тощо)4) вирівнюватиto right oneself — а) вирівнюватися; б) реабілітувати себе
5) приводити в порядок6) компенсувати, відшкодовувати (втрати)* * *I [rait] n1) правильність, правота, справедливість2) право; привілейright of action — юp. право на позов
right of passage — право проїзду, проходу
3) pl право на розробку або експлуатацію чого-небудь; право на використання твору мистецтва4) pl дійсні факти, справжнє положення речей5) pl порядокII [rait] a1) правий, справедливий2) вірний, правильний3) належний; підходящий, доречний4) здоровий, у гарному стані; справнийto be all right — бути в порядку; почуватися добре
5) ( часто with) найбільш зручний, кращий6) прямий (про лінію, кут)7) лицьовий, правий ( про сторону матерії)8) праведний9) часто який займає положення в суспільствіIII [rait] adv1) справедливо2) вірно, правильно4) точно, самеright in the middle — саме /точно/ в середині
5) прямо; відразу6) зовсім, повністю, цілкомright to the end — до самого кінця; icт. дуже
right now — у цей момент; зараз, сьогодні ж, відразу
IV [rait] vright away, амер. right off — відразу, негайно
1) виправляти; відновлювати справедливість3) виправляти ( помилки)4) випрямлятиto right oneself — випрямлюватися; реабілітувати себе; випрямлюватися
5) упорядковувати; наводити лад6) компенсувати ( що-небудь), відшкодовувати ( збитки)V [rait] n2) вiйcьк. правий фланг3) ( the Right) політ. права партія, праві, консерватори4) удар правою рукою; права рука ( бокс)5) права рукавичка, правий черевикVI [rait] a1) правий2) політ. ( часто Right) правий; реакційнийVII [rait] adv -
5 walk
1. n1) ходьба2) прогулянка пішкиto go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку
3) крокat a walk! — військ. кроком!
4) ходаto know smb. by his walk — упізнавати когось за ходою
5) місце для прогулянок6) стежка, доріжка, алея7) тротуар8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)9) обхід дільниці (листоношею)11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія13) міжряддя14) процесія15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини16) парк; громадський сад17) спорт. спортивна ходьба2. v1) ходити; іти (пішки)shall we go by car or walk? — ми поїдемо (на машині) чи підемо (пішки)?
2) гуляти, прогулюватися; походжати4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою
5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки6) доходитися7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором8) патрулювати вулиці9) блукати10) з'являтися (про привид)11) розм. змагатися в ходьбі12) марширувати; проходити урочистим маршем13) військ. здійснювати марш пішки14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати15) поет. поводитися, жити16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів18) мор. ходити по шпилюwalk about — прогулюватися, походжати
walk around — блукати, бродити; ходити околясом
walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти
walk back — прийти назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати
walk backward(s) — відступати; задкувати
walk down — спускатися, сходити
walk in — входити, заходити
please walk in — будь ласка, заходьте
walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти
walk out — виходити; розм. страйкувати; вийти на знак протесту (з організації тощо); демонстративно залишити (збори тощо); ушитися
walk over — перейти, переступити; обійти; пройти наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третирувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати
walk round — розм. легко перемогти, перевершити, побити (когось)
to walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the ties — розм. іти по шпалах
* * *I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
6 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
7 warm
I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
8 wet
I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
9 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
10 навещать
навестить кого навідувати, навідати, відвідувати, відвідати, (реже) завідувати, завідати, перевідувати, перевідати, (проведывать) провідувати, провідати кого, (редко) навіщати, навістити, навітати кого, завітати до кого; срв. Посещать 1 и Проведывать 2. [З того часу вона перестала виходити до гостей, що її навідували (Ор. Лев.). Вона частенько присилала мені записки, просячи відвідати її (Л. Укр.). Як на ту пеню, і стара Чайчиха не завідає нас (М. Вовч.). Це-ж була твоя воля перевідати царя, свого приятеля (Леонт.). Умовлялися, щоб по черзі хто-небудь провідував мене (Кониськ.). Пан сотник! Бач! Гаразд що завітав (Грінч.). Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край (Франко)]. -щайте нас почаще - навідуйте (відвідуйте) нас частіше, заходьте до нас частіше. Навещённый - навіданий, відвіданий, завіданий, перевіданий, провіданий. -ться - навідуватися, відвідуватися, завідуватися, перевідуватися, провідуватися, бути навідуваним, навіданим, відвідуваним, відвіданим и т. п. -ются ли больные? - чи навідує (відвідує и т. п.) хто хворих?* * *несов.; сов. - навест`ить(кого-что) відві́дувати, -дую, -дуєш, відві́дати (кого-що), наві́дуватися, -дуюся, -дуєшся, наві́датися (до кого-чого), наві́дувати, наві́дати, прові́дувати, прові́дати (кого-що); диал. переві́дувати, переві́дати (кого-що) -
11 ош
приємний, добрий, милий Б, СЛ; ош йӱлӱм моя мила троянда СБ; гӧнӱлӱнӱз ош олур му? чи ви задоволені? СЛ; ичтим, олдум шарош — шинди бана не ош? я випив, напився п'яним — що приємного мені тепер? СГ; ош т'ельдин — сағ ол ласкаво прошу — спасибі (привітання гостеві й відповідь) Г; ош т'ельдин Г-СК, ош д'ельдиниз СГ, СК, ош сефайа т'ельдин Г, СЛ здрастуйте, ласкаво прошу; ош кӱнӱн олсун добрий день СЛ; ош лаф приємні слова СБ; ош т'ириниз заходьте, будь ласка СЛ; ошна т'ет- дивуватися НМ; бен эйи-ош у мене все добре Г.
См. также в других словарях:
Танок на майдани Конго — ТНМКонґо … Википедия